Діапазон — Тлумачний словник української мови

Діапазон, у, ч. 1. муз. сукупність звуків різної висоти від найнижчого до найвищого, доступних для виконання співаком, музичним інструментом. 2. радіо. смуга частот (довжин радіохвиль), на яких здійснюється радіоприйом або радіопередача. 3. перен. обсяг, коло інтересів, здібностей, знань.

— широта Діапазону творчості Шевченка.