Діагональ, і, ж.
1. мат. пряма лінія, що сполучає дві несуміжні вершини багатокутника або знаходиться між двома вершинами багатогранника, які не знаходяться на одній його грані.
— Шах., у спол. Рухатися по діагоналі — навскіс по клітинах шахової дошки, не під прямим кутом.
— По діагоналі (читати, дивитись, переглядати) — неуважно, поверхово.
2. грсоа тканина з рсочиками по скісній лінії.
— Діагональний, присл. Діагонально, Діагоналевий.
Діагональ в інших словниках
| Діагональ — Великий тлумачний словник сучасної української мови |