Дятел, тла, ч. лісовий птах з гострим довгим міцним дзьобом, яким здобуває собі їжу з щілин кори дерев.
— Желонка, жбвнб, йтел, ятіл.
— Дятленя, дятленятко, дятлів.
Дятел, тла, ч. лісовий птах з гострим довгим міцним дзьобом, яким здобуває собі їжу з щілин кори дерев.
— Желонка, жбвнб, йтел, ятіл.
— Дятленя, дятленятко, дятлів.