ДУР, у, ч., розм.
1. безглузді примхи, капризи. Д. дур у голові — про нерозсудливу людину.
2. весела витівка, пустощі. Дитячий дур.
3. затьмарення свідомості, запаморочення. Дати 3 дуру — а) від запаморочення; б) через необдуманість; не зваживши серйозно всіх обставин.