Дудка, -и, Ж.
1. народний духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої тростини з отворами. • сопілка. Дуда, Дудочка.
- В одну Дудку грати — бути заодно з кимось; танцювати (співити) під чиюсь Дудку — підкорятися в усьому кому-небудь.
2. тростина з порожнистого стебла, стовбура рослини.
— Дудчастий.
3. спец. сигнальний інструмент у вигляді тростини з розширеним кінцем. • горн.
4. перен., розм., мн. про вузькі штани, що облягають тіло.
— Дудочки.