Дублет — Тлумачний словник української мови

Дублет, а, ч.

1. Другий екземпляр якогось предмета; один з двох однакових предметів. дсолет книги в бібліотеці.

— дсолікат.

2. Мисл. Одночасний постріл з обох стволів двоствольної мисливської рушниці (дсоельтівки).

— дуплет.

3. Спец. Підроблений дорогоцінний камінь — склеєний з двох частин, де верхня є справжньою, а нижня підробкою.

— дсолетний.