Дрімати — Тлумачний словник української мови

Дрімати, аю, аєш, недок.

1. перебувати в напівсонному стані; неміцно спати.

2. перен. перебувати в стані спокою, бездіяльності.

  • Ліс ще дрімає в передранішній тиші. (Ле)

3. перен., розм. (про людей). надто мляво, повільно щось робити, не виявляти активності.

  • Дрімають на роботі. (Цюп.)

— бути неуважним.

  • У такій роботі дрімати не можна. (Ле)

— зволікати.

— не дрімати! — бути пильним, у стані готовності до активних дій.

— дрімайло, дріматися, дрімливий, дрімливість, дрімбта, дрімбтний, присл. дрімбтно, дрімучий, дрімучість.