Друг, -а, ч., у зверт. іноді ірон. Друже.
1. особа, зв'язана з кимось дружбою, довір'ям, відданістю; протилежне — ворог.
— товариш, приятель, побратим.
2. особа, зв'язана з кимось взаємним коханням.
— коханий, кохонець, любчик, любас.
3. прихильник, захисник когось, чого-небудь. Друг природи.
— Друвиня, поет., Другів, Дружище, Дружбк, Друзяка.