Дрож — Тлумачний словник української мови

Дрожа, рідше Дріжа, дрожу, ч., рідше Дрожі, ж.

1. судомне тремтіння тіла від холоду, страху, пропасниці та ін.

2. хитання, коливання чого-небудь.

  • Дрожі розбігалися по воді.

3. переривчасте, нерівне, схвильоване звучання; у спол. з дрожем у волоссі.

Кидати в дрож — про раптове охоплення тіла тремтінням від переляку, неприємної згадки про щось.