Дрейф — Тлумачний словник української мови

Дрейф, у, ч., мор.

1. пасивний рух плаваючого тіла під діянням течії, вітру, хвиль.

2. відхилення судна або літака від узятого курсу під дією чого-небудь.

Дрейфувати, дрейфування, дрейфуючий, дрейфовий.