Древній, я, є.
1. стародавній; який існував у далекому минулому.
У знач. ім., мн. Дровні, їх. люди, що жили в далекому минулому.
2. розм. який дожив до глибокої старості; дуже старий.
Зношений, ветхий через давність, існування (про предмети).
— Древність, Древньослов'янський, Древньо-римський та ін.
Древній в інших словниках
| Древній — Словник чужомовних слів і термінів |
| Древній — Великий тлумачний словник сучасної української мови |