Дракон — Тлумачний словник української мови

Дракон

Дракон, а, ч.

1. У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько, крилатий вогнедишний змій, що пожирає людей і тварин.

— драконів.

2. перен. про жорстоку, безжалісну людину.

— драконівський.

3. зоол. деревна літаюча ящірка південних країн; у спол. Літаючий дракон.

Дракон в інших словниках

Дракон — Словник чужомовних слів і термінів
Дракон — Російсько-український академічний словник (А–П)
Дракон — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31