Дошкуляти, яю, яєш, недок.
1. виводити з терпіння, з рівноваги, досаджати словами, діями.
2. порушувати нормальний стан, завдавати неприємностей.
- Дошкуляли злидні.
3. спричиняти, викликати фізичний біль; сильно діючи неприємно вражати (про явища природи).
- Дошкуляв поривчастий вітер.
— Дошкулити до живого — зачіпати найвразливіше місце.
— Дошкульний, присл. Дошкульно, дошкульність.
Дошкуляти в інших словниках
| Дошкуляти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Дошкуляти — Фразеологічний словник української мови |