Дочка, й, ж. у зверт. Дбчко.
1. особа жіночої статі стосовно своїх батьків.
2. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини.
3. жінка, що тісно, кровно зв'язана зі своїм народом, країною, ладом, епохою. Дочки й сини України.
— Дбня, дбця, дбнька, дбченька, дбчечка, дбччин, дочірній.