Док.
1. Подовжувати предмет приєднанням до чогось: Доточити вірьовку.
2. Розм. Говорити чи писати на додаток до чогось: Доточити своє слово.
3. Закінчити гострити щось: Доточити ніж.
4. Гризучи, повністю пошкодити щось; точити до кінця: Шашіль меблі доточила.
ДОТОЧИТИ2, чу, чиш, док.
Долити рідину до певної межі; Доточила кухоль пива.
Доточити в інших словниках
| Доточити — Фразеологічний словник української мови |