Дотеп, у, ч.
1. Кмітливий, влучний, оригінальний вислів сатиричного або жартівливого змісту; у спол. Дотепами (так і) сипле — про жартівника, який уміє привернути до себе увагу.
2. Розм. здібність оформляти думку подібними виразами, висловлюваннями.
- Не без дотепу людина.
— Дотепний, Дотепник, Дотепниця, Дотепність, присл. Дотепно.
Дотеп в інших словниках
| Дотеп — Великий тлумачний словник сучасної української мови |