Допуск, у, ч.
1. офіційний дозвіл на можливість доступу до чогось; дозволу робити щось, брати участь у чомусь.
2. найбільш допустиме за технічними (експлуатаційними) нормами відхилення від потрібного розміру при виготовленні деталей.
— допускання.
Допуск, у, ч.
1. офіційний дозвіл на можливість доступу до чогось; дозволу робити щось, брати участь у чомусь.
2. найбільш допустиме за технічними (експлуатаційними) нормами відхилення від потрібного розміру при виготовленні деталей.
— допускання.