Допотопний, а, е, ірон.
1. дуже давній, старовинний, який ніби існував ще до міфічного всесвітнього потопу; часто у спол. Допотопний звір, Допотопна рослина.
2. який вийшов з ужитку, з моди; застарілий. Допотопний одяг.
Допотопний в інших словниках
| Допотопний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |