Донька, і, ж.
1. дочка; особа жіночої статі стосовно своїх батьків.
2. розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини; у зверт. Донько.
3. уроч., поет. жінка, тісно, кровно зв'язана з своїм народом, віддана йому.
- Леся Українка — донька України.
— Дочка.
— Доня, донечка, доньчин.