Доносити — Тлумачний словник української мови

Доносити, ношу, носиш, недок.; Донесу, Несеш, док.

1. Несучи, доставляти когось, щось у певне місце; робити чутним, відчутним. Вітер доносив степові пахощі.

2. Робити щось доступним, зрозумілим для інших. Доступно доносити матеріал учнівській аудиторії.

3. Повідомляти комусь про щось, кого-небудь. Розвідка вчасно донесла про заміри ворога.

4. Таємно подавати комусь (керівникам, установам жандармського типу) відомості із звинуваченням кого-небудь у чомусь.

Донес, донесчик, доноситель, донесщиця, доносительство.