Докучати, аю, аєш, недок.
1. повторюванням, одноманітністю дій, слів неприємно вражати. Набридати.
2. перен. не давати спокою, мучити (про хвороби, почуття, нав'язливі думки). Ниючий біль докучав.
— докучливий, докучливість, присл. докучливо, докучний, докучність, присл. докучно.
Докучати в інших словниках
| Докучати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |