Доконати, аю, аєш, док.
1. Довести когось до важкого фізичного або морального стану. — Замучити.
2. Погостити, знищити кого-небудь. — Докінчити.
3. Рідко. Зробити, здійснити що-небудь.
— Доконаний, Доконатися.
Доконечний, а, е. Обов'язковий, неодмінний, неминучий.
— Доконечність.
Присл. Доконечно.
Доконати в інших словниках
| Доконати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Доконати — Фразеологічний словник української мови |