Довкола — Тлумачний словник української мови

Довкола, присл.

1. кругом, навколо, навкруги.

— довкіл.

— довколишній, довкілля, довкіл.

2. прийм. з род. в. уживається при означенні предметів, навколо яких відбувається дія. Обійшов довкола хати.