Добрий, а, е.
1. який приязно, щиро ставиться до людей. Добрий — розчливий. протилежне — Лихий, Поганий. // який виражає приязнь, доброту. Добрий погляд. У спол. Добра душа, Добре серце.
2. близький, прихильний, симпатичний. Добрі сусіди.
3. який приносить добро, задоволення, радість; Добра вістка. // корисний, потрібний. Добре діло. який свідчить про веселий настрій, стан людини. Добрий гумор. // У спол. на позначення привітання, прощання. Доброго ранку. на все Добре і под.
4. який має добрі знання, навички, досвідчений. Добрий вояка.
5. доброякісний, з позитивними якостями, властивостями. Добрий товар.
6. значний за розмірами, обсягом. Добрий урожай. // помітно виявлений; Добрий слух.
7. гідний шани, похвали; незаплямований. Добре ім'я.
— Добро-бут, Добровільний, Добродій, Добро, Доброта, Доброзичливий, Добропорядний, Добросовісний, Добросусідський, Добродійник, Добротний, присл. Добротно, Добрик, присл. Добряче, Доброчесний, Добрісний, Добродушний.