Добивати — Тлумачний словник української мови

Добивати, аю, аєш, недок., Добити, доб'ю, доб'бш, док.

1. совати, умертвляти пораненого, того, хто гине.

2. остаточно перемагати ворога (військ.), опонента (ідеол.).

3. постійним надокучанням, докорами, діями доводити до тяжких наслідків.

  • Не добивай мене своєю поведінкою.

Добиватися, Добитися, Добивання (спорт.).