Для, прийм. з род. в.
1. указує на особу, предмет, задля яких щось здійснюється. І указує на призначення предмета. Книга для читання.
2. указує на мету дії. Для загального добра.
3. указує на особу, предмет, якому притаманна певна ознака, якість. Текучість характерна для рідини.
Длитися, Дляюся, Дляєшся, недок., розм. затримуватися десь, баритися, лишатися довше, ніж передбачено.
— Дляти.