Диякон, а, ч., церк.-, у зверт. дияконе. нижчий духовний чин, помічник священика у церковних відправах.
— дяк.
— диякониха, диякониця, дияконський.
Диякон в інших словниках
| Диякон — Словник чужомовних слів і термінів |
| Диякон — Великий тлумачний словник сучасної української мови |