Дишель — Тлумачний словник української мови

Дишель, шля, ч. і р/дд/єдиш-до, а, с. товста жердина, прикріплена до передньої частини воза для запрягання коней.

— така ж жердина для з'єднання причепа з трактором.

Дишельний