Дифірамб — Тлумачний словник української мови

ДИФІРАМБ, а, ч.

1. жанр античної лірики — хвалебні твори на честь богів (спочатку — Діоніса) і героїв.

2. перен. перебільшена похвала, прославляння кого-, чого-небудь.

Дифірамби співати — надмірно захвалювати, вихваляти, прославляти.

Дифірамбічний