Дискретний — Тлумачний словник української мови

ДИСКРЕТНИЙ, а, е. складений з окремих частин; перервний, роздільний; протилежне — Неперервний, суцільний.

Дискретні величини — величини, окремі значення яких розмежовуються кінцевими проміжками;

Дискретна зміна — стрибкоподібна зміна.

Дискретність

— присл. Дискретно.