Дисгармонія, -ї, ж.
1. муз. порушення закономірного поєднання музичних тонів. І немилозвучність, різноголосся, розлад.
2. відсутність розмірності, порушення гармонії у чомусь.
3. перен. взагалі, розлад, різнобій, хаотичність.
— дисгармонійний, дисгармонійність, дисгармоніювати.
Дисгармонія в інших словниках
| Дисгармонія — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дисгармонія — Великий тлумачний словник сучасної української мови |