Дизель — Тлумачний словник української мови

ДИЗЕЛЬ, я, ч.

1. двигун внутрішнього згоряння важкого палива, яке займається від стискування (від прізвища німецького винахідника Р. Дізеля).

2. розм. поїзд найчастіше приміського сполучення з такого типу двигуном.

— дизельний.