Дибки — Тлумачний словник української мови

Дибки, присл. — сторч, стійма.

Дибом, сторчака.

Дибки ставати (стіти):

  • (про тварин) зводитися на задні ноги;
  • Вертикально ставати (зводитися);
  • Чинити опір, протидіяти; заперечувати щось завзято.

Волосся дибом (дибки) стає (стило) — про відчуття великого страху, переляку.