Дефекація — Тлумачний словник української мови

Дефека́ція, !, ж.

  • Очищення від бруду.
  • Виведення з організму людини (тварини) через анальний отвір калових мас.
  • У цукровому виробництві — очищення сирового бурякового соку від сторонніх домішок.

Дефекаційний.