Детектор — Тлумачний словник української мови

Детектор, а, ч., техн.

  • Пристрій у радіоприймачі для перетворення частот коливання хвиль.
  • Найпростіший безламповий радіоприймач.
  • Пристрій, за допомогою якого здійснюється виділення коливань низької частоти з високочастотних модульованих коливань.
  • Пристрій для виявлення радіоактивного і теплового випромінювання елементарних частинок.

А Детектор неправди — прилад для виявлення правдивості свідчень людини.

Детекторний.