Держава, і, ж., заст.
1. маєток, помістя, володіння.
2. міцність, сила. Ноги не мали держави.
3. влада, керівництво.
— У спол. на державу вінчати (благословляти) — про дозвіл на владарювання.
Держава, і, ж.
Апарат політичної влади в суспільстві.
Країна з таким апаратом влади.
— Державний, Державець іст., Державність.
Держава в інших словниках
| Держава — Великий тлумачний словник сучасної української мови |