Дерен, рну, ч. поверхневий шар ґрунту, вкритий рослинами, густо пронизаний їх корінням.
Вирізані з цього шару окремі пласти.
— Деренний, Дернувати, Дернистий.
Дерен, у, ч. Кущ або деревце родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами.
— Кизил.
— Дереновий, Деренівка.