Двійник, а, ч.
1. Особа, що має повну зовнішню схожість з іншою.
2. Перен. Ідейно, духовно споріднений з кимось.
3. Тільки мн. Спарені предмети.
— І комбінована додаткова електророзетка на два штепселі.
Двійник в інших словниках
| Двійник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |