Двоїстий, а, е.
1. пов'язаний з двома різними якостями, які іноді є взаємносуперечливими; суперечливий. І перен. невиразний, неоднозначний. Двоїста мотивація.
2. який має в собі ознаки (властивості) двох різних предметів. Двоїста спадковість.
— який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий.
— Двоїстість, Двоїсто присл.
— Двоїтися, їться, недок. ділитися надвоє; розвалюватися.
— ставати (бути) подвійним, двоїстим, суперечливим.
— здаватися подвійним, роздвоєним (про предмети).
— У спол. В очах двоїться — про хворобливий стан людини, внаслідок якого предмети виглядають подвоєними або роздвоєними.
Двоїстий в інших словниках
| Двоїстий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |