Двоєдушний — Тлумачний словник української мови

Двоєдушний, а, е. лицемірний.

І у знач. ім. лицемірна людина; дворушник.

— двоєдушність.

Двожильний, а, е.

1. який складається з двох жил або має вигляд двох спарених жил.

Двожильний провід.

2. перен., розм. витривалий, дужий, міцний (про людину).

І напружений, тяжкий (про працю).