Двократний — Тлумачний словник української мови

Двократний, а, е. збільшений у два рази; подвоєний, повторений двічі, дворазовий.

Дволикий, а, е. 1. який має два лиця (про міфічні істоти). 2. лицемірний, підступний, дволичний.

Дволикий янус — підступна людина (за ім'ям староримського бога; за легендами, мав два обличчя, звернені в протилежні боки).

— дволикість, дволиций, дволичний, дволичність, дволико, дволично присл.