Двері, рей, мн., Двер, заст., і, ж.
1. Отвір у стіні для входу і виходу. І стулка (стулки), що закривають цей отвір.
2. Перен. Шлях, вихід до чогось, куди-небудь; відкрита дорога. Двері в галактику.
— Як у бога за дверима (жити, бути) — мати комфортне, безтурботне, щасливе життя; бути надійно від негараздів захищеним;
— Ломитися у відчинені (відкриті) двері — доводити вже давно відоме, те, що ніхто не заперечує;
— Відкриті двері — вільний вхід кудись;
— День відкритих дверей — вільний вхід до ряду установ;
— Не в ті двері піти (потрапити, товпитися) — не те сказати або зробити;
— Показувати на двері — прогнати;
— Наказати вийти комусь.
— Дверний, Дверник заст., Дверця, Дверцята.