Дах — Тлумачний словник української мови

Дах, у, ч.

1. верхня частина будівлі; її покрівля.

2. перен. домівка, житло.

Мати дах — мати криївку; можливість переховуватися.

Мати дах над головою — жити в певному місці з мінімальним достатком.

Під бідним дахом — а) в одному приміщенні; б) перен. разом, вкупі, спільно.

Дахівка, Даховий, Дашок, Дахоподібний.