Дар — Тлумачний словник української мови

Дар, у, ч.

1. те, що підноситься, жертвується; подарунок.

Образно. Дари ланів. Принести в дар — дарувати.

2. здібності, хист.

Дар слова — а) здатність говорити; б) висока культура мовлення; красномовність;

Дар божий — про вроджений хист, здібності, талант.

3. рел. у мн. хліб і вино для причащання. Святі дари.

Дарчий, Даронбсиця.