Данина, -и, ж.
1. найдавніша форма оподаткування населення.
2. перен. належна доля, пайка, частка.
3. вияв уваги, пошани.
— Успол. данина часу. неминуча або мимовільна поступка комусь або чому-небудь, зумовлена існуючими традиціями, ситуацією та ін.
— Данник, Данниця, Дань.
Данина в інших словниках
| Данина — Великий тлумачний словник сучасної української мови |