Далекий, а, е.
1. Який перебуває на великій відстані; який відбувається на великій відстані; чутний здалеку. І який має велику протяжність. Далекі шляхи; який долає великі відстані. У спол. Капітан (рейс) далекого плавання.
2. перен. Віддалений у часі; минулий; дуже давній. Далекі часи.
3. перен. Спрямований удалечінь; холодний, байдужий. Далекий погляд.
4. перен. Віддалений, малоспоріднений; чужий. Далекий від розуміння написаного.
5. У знач. ім’є. лише одн. с. Минуле або майбутнє. Омріяне далеке.
— далеко, присл., далекість, даленіти, далеч, далечінь, даль, далина, дальній.