ДАВНІЙ, я, є.
1. який давно минув; колишній. І застарілий.
2. який існує багато часу; старий. Давній друг. І здавна відомий; стародавній. Давня мудрість.
3. перен. непридатний для споживання; несвіжий. Давній сир, вже пліснявий. / ветхий, напівзрсинований. Давня хата.
4. лише с., у знач. ім. минуле. згадав Давнє.
— присл. давнб, давненько, давнісінько, давнина, давність, давнішній, давноминулий.