Давати

Давати, даю, даєш, недок.; Дати, дам, даси, док.

1. вручати щось кому-небудь; передавати з рук у руки. // платити, сплачувати. Даю хороші гроші. // У спол. Давати (дати) місце — встаючи, пропонувати комусь звільнене місце.

2. дарувати або нагороджувати, присвоювати звання, ім'я. Бог дасть — а) відмова старцеві у жебруванні; б) побажання чогось сприятливого; Дай боже; Не дай, боже (бог) — уживається для вираження небажання, заперечення чогось.

3. улаштовувати, організовувати що-небудь. Давати обід (концерт, гастролі).

4. виробляти, виготовляти що-небудь. Давати прибуток (продукцію).

5. визначати приблизно щось на вигляд (найчастіше вік).

6. дозволяти, надавати можливість щось робити. // Успол. Давати зводу.

7. перен., розм. бити, ударяти. Дати (давати) бухона (раза, стусана та ін.); Дати (давати, задавати) парцю — карати когось; Як дам (дасть) — як ударю (ударить); Давати (дати) здачі — побити у відповідь на образу.

8. У формі 2 ос. одн., мн. наказ. сп. Давай (давайте) дай (дайте) з іншим дієсловом (іноді без нього) — для вираження спонукання до дії, до початку дії. Дай подумаємо над ситуацією. // для вираження готовності до дії (у спол. з 1 ос. одн. іншого дієслова). Давай подивлюся твою роботу. // без супровідного дієслова, у знач. спонук. частки. Давай! давай!

— Давати (дати) бій — рішуче виступити проти когось;

— Дати (давати) волю рукам — а) поводитися недозволено; б) бити когось;

— Дати (давати) гароуза — відмовити у сватанні. // перен. взагалі рішуче відмовити у чомусь;

— Дати (давати) лад — наводити порядок;

— Дати відкоша (одкоша) — заперечити; відмовити; вигнати;

— Ні дати, ні взяти — так само; такий само;

— Як пити дати — саме собою зрозуміло; точно.

— Даватися, Давальник, Давання, Даяння.