Ґрунт, у, рідше Ґрунт.
1. верхній шар земної кори, придатний для обробітку й життя в ньому рослин.
2. морське (річкове) дно. підводний човен лежав на Ґрунті.
— нижній шар чого-небудь.
Ґрунтовий.
З іст. земельний наділ; садиба.
— у мн. Ґрунти — достатки, багатство.
4. перен. основа чого-небудь; вихідний матеріал або передумова для виникнення, створення чого-небудь. добрий Ґрунт для майбутніх успіхів у спорті.
Ґрунтознавство, Ґрунтоутворення, присл. Грунтовно; Ґрунтуватися.