Гіпопотам — Тлумачний словник української мови

Гіпопотам, -а, -а, ч. Поширений в Африці рід великих нежирних травоїдних парнокопитних тварин.

  • Бегемот.

— Присв. гіпопотамів.

Гіпоталамус, -у, -у, мед. Ділянка головного мозку, що є скупченням ядер нервових клітин.

Гіпоталамусовий.